Визначення джерел живлення підземних вод і прогноз можливих коливань рівня води є актуальним питанням, адже дослідження даних показників має велике значення для розуміння поновлення водних ресурсів та їх ефективного використання в конкретних територіальних умовах. Метою даного дослідження було встановити джерела живлення підземних вод на території с. Микуличин та оцінити їх зміну протягом періоду з 2016 по 2022 роки. Дослідження базувалося на методі Коркмаза та аналізі даних про рівень води в колодязі та рівень опадів на території дослідження. Проведено структурний аналіз живлення підземних вод на території с. Микуличин у Надвірнянському районі за допомогою методу Коркмаза. Встановлено, що живлення підземних вод у с. Микуличин відбувається за рахунок атмосферних опадів. Також показано кореляційну залежність між дебітом води з джерела та рівнем води в колодязі, що дало можливість проектувати результати дослідження на обидва об’єкти. Середньорічна кількість опадів на території становила 1 055,7 мм. Результати лінійного регресійного аналізу показали зв’язок між рівнем води та сумарною кількістю опадів. В результаті аналізу коливань рівня води в колодязі було виявлено, що щорічне поповнення рівня води варіюється від 782 мм у 2017 році до -254 мм у 2022 році. Це свідчить про можливе пересихання деяких менших за об’ємом водоносних пластів у 2022 році. Середньорічне поповнення за період із 2017 по 2022 роки становить 347 мм, що складає близько 32,88 % від середньорічної кількості опадів. Отримані результати дослідження можуть бути корисні на практиці для керування та планування водних ресурсів на території с. Микуличин, а також у схожих географічних умовах
Отримано 17.08.2023
Доопрацьовано 31.10.2023
Прийнято 01.12.2023
[1] Ali, M.H., Hasanuzzaman, M., Islam, M.A., & Biswas, P.K. (2022). Groundwater recharge estimation at Barind area, Bangladesh for sustainable groundwater management: Application of multiple methods. European Journal of Environment and Earth Sciences, 3(6), 23-29. doi: 10.24018/ejgeo.2022.3.6.312.
[2] Bamisaiye, O.A. (2023). Adaptation strategies for groundwater recharge in a changing climate: Auchicase study. In Proceedings of the 6th edition of world environmental conservation conference “Climate change partnership actions for sustainable future and restoring life on earth” (pp. 172-178). Akure: Netlink Environmental Conservation Organisation.
[3] Chacuttrikul, P., & Thueksathit, S. (2023). Estimating land use change effects on groundwater recharge in Nadi and Kabinburi, Thailand. Environment and Natural Resources Journal, 21, 471-478. doi: 10.32526/ennrj/21/20230111.
[4] Dralle, D.N., Hahm, W.J., & Rempe, D.M. (2023). Inferring hillslope groundwater recharge ratios from the storage‐discharge relation. Geophysical Research Letters, 50(14), article number e2023GL104255. doi: 10.1029/2023GL104255.
[5] EOSDA crop monitoring. (n.d.). Retrieved from https://eos.com/products/crop-monitoring/.
[6] Gladish, D.W., Pagendam, D.E., Janardhanan, S., & Gonzalez, D. (2023). Geostatistical based optimization of groundwater monitoring well network design. Frontiers in Earth Science, 11, article number 1188316. doi: 10.3389/feart.2023.1188316.
[7] Gururani, D.M., Kumar, Y., Abed, S.A., Kumar, V., Vishwakarma, D.K., Al‐Ansari, N., Singh, K., Kuriqi, A., & Mattar, M.A. (2023). Mapping prospects for artificial groundwater recharge utilizing remote sensing and GIS methods. Water, 15(22), article number 3904. doi: 10.3390/w15223904.
[8] Hossain, Z., & Adhikary, S.K. (2023). Identifying groundwater recharge potential zones in Barind Tract of Bangladesh using geospatial technique. AIP Conference Proceedings, 2713(1), article number 050001. doi: 10.1063/5.0129774.
[9] Jasrotia, A.S., Kumar, R., Taloor, A.K., & Saraf, A.K. (2019). Artificial recharge to groundwater using geospatial and groundwater modelling techniques in North Western Himalaya, India. Arabian Journal of Geosciences, 12, article number 774. doi: 10.1007/s12517-019-4855-5.
[10] Khilchevskyi, V., & Kravchynskyi, R.L. (2020). A methodological aspects of monitoring springs in the conditions of the Ukrainian Carpathians. Hydrology, Hydrochemistry and Hydroecology, 3(58), 6-19. doi: 10.17721/2306-5680.2020.3.1.
[11] Klymchuk, I.Ya. (2022). Correlation between the flow of sources and the impact of climate change in the Carpathian Region. In International scientific conference “Natural resource potential, ecology, and sustainable development of administrative units of the republic of Latvia and Ukraine amidst EU legislative requirements” (pp. 35-39). Riga: Baltija Publishing. doi: 10.30525/978-9934-26-235-7-8.
[12] Klymchuk, I., Matiyiv, K., Arkhypova, L., & Korchemlyuk, M. (2022). Mountain tourist destination – the quality of groundwater sources. Ecological Engineering & Environmental Technology, 23(3), 208-214. doi: 10.12912/27197050/147764.
[13] Korchemlyuk, M., Arkhipova, L., Kravchynskyi, R.L., & Mykhailyuk, J.D. (2019). Anthropogenic influence from point and diffuse sources of pollution in the Upper Prut River basin. Scientific Bulletin of the National Mining University, 1, 125-131. doi: 10.29202/nvngu/2019-1/12.
[14] Korkmaz, N. (1990). The estimation of groundwater recharge from spring hydrographs. Hydrological Sciences Journal, 35(2), 209-217. doi: 10.1080/02626669009492419.
[15] Mahmud, M.N.H., Roy, D., Paul, P.L.C., Hossain, M.B., Yesmin, M.S., Kundu, P.K., & Islam, M.T. (2023). Natural groundwater recharge: A review on the estimation methods. Bangladesh Rice Journal, 25, 45-56. doi: 10.3329/brj.v25i2.62706.
[16] Meng, R.-F., Yang, H.-F., Bao, X.-L., Xu, B.-Y., Bai, H., Li, J.-C., & Liang, Z.-X. (2023). Optimizing groundwater recharge plan in North China plain to repair shallow groundwater depression zone, China. Journal of Groundwater Science and Engineering, 11(2), 133-145. doi: 10.26599/jgse.2023.9280012.
[17] Nayak, D., Das, D.M., Raul, S.K., Sahoo, B.C., & Das, I.C. (2023). Delineation of potential groundwater recharge zones in the middle reach of Mahanadi River basin using GIS-based MCDM technique. Journal of the Indian Society of Remote Sensing, 51, 1465-1478. doi: 10.1007/s12524-023-01708-x.
[18] Noori, R., Maghrebi, M., Jessen, S., Bateni, S.M., Heggy, E., Javadi, S., Noury, M., Pistre, S., Abolfathi, S., & AghaKouchak, A. (2023). Decline in Iran’s groundwater recharge. Nature Communications, 14, article number 6674. doi: 10.1038/s41467-023-42411-2.
[19] Ratna, S.G., Suresh, D.K., & Hanumantha, R. (2023). Identification of groundwater potential recharge and recharge zones of Tumakuru district using GIS. Journal of the Institution of Engineers (India): Series A, 104, 877-893. doi: 10.1007/s40030-023-00762-5.
[20] Varnakovida, P., Ko, H., Natisri, T., Rinrat, N., & Nakto, P. (2023). Groundwater recharge, monitoring and finding suitable areas for groundwater recharge in Northeast Thailand. In T.H. Wen, T.W. Chuang & M. Tipayamongkholgul (Eds.), Earth data analytics for planetary health (pp. 55-72). Singapore: Springer. doi: 10.1007/978-981-19-8765-6_3.
[21] Yang, C., & Bertetti, F.P. (2023). Climate elasticity assessment on groundwater recharge to the Edwards Balcones Fault Zone Aquifer, United States. Journal of the American Water Resources Association, 59(6), 1273-1286. doi: 10.1111/1752-1688.13142.