Зелене будівництво – це спосіб переходу ресурсомісткої будівельної індустрії до сталого розвитку в умовах скорочення невідновлюваних ресурсів, зміни клімату та зростання населення планети. Для Китаю, який має великий будівельний ринок, трансформація цієї галузі до сучасних тенденцій, які охоплюють вплив на навколишнє середовище, економічний і соціальний розвиток, є особливо актуальною. Мета цього дослідження полягала в тому, щоб надати огляд особливостей зеленого будівництва й продемонструвати особливості його розвитку в Китаї. У дослідженні використовувалися емпіричні та теоретичні методи дослідження, такі як абстракція, індукція та дедукція, аналіз та синтез, що дали змогу охарактеризувати технології зеленого будівництва в Китаї та екологічний вплив різних типів будівельних матеріалів на покращення життєдіяльності людини та стану довкілля. Опис емпіричної інформації щодо зеленого будівництва та його первинний аналіз (від теоретичного розуміння питання до представлення зеленого будівництва як узгодженого об’єкта дослідження) в контексті глобальних тенденцій розвитку виконано на основі матеріалу, що включав наукові дослідження, науково-бібліографічні огляди літератури та документів, звітів міжнародних організацій, що висвітлюють ключові елементи розвитку зеленого будівництва. Встановлено, що останнє десятиліття сталий розвиток і зелене будівництво були в центрі уваги китайської держави, допомагаючи прискорити її розвиток, але водночас встановлюючи певні перешкоди через високий рівень централізованого прийняття рішень. Результати дослідження дають комплексне уявлення про розвиток зеленого будівництва, його місце в світових тенденціях розвитку та притаманні особливості, що використовують кластерний підхід у цьому інноваційному сегменті розвитку Китаю. На практиці результати дослідження можуть бути використані для прийняття рішень із питань зеленого будівництва іншими країнами, спираючись на інноваційний досвід Китаю
Отримано 05.06.2023
Доопрацьовано 30.08.2023
Прийнято 01.12.2023
[1] China green building market snapshot 2020. (2021). Retrieved from https://edgebuildings.com/wp-content/uploads/2022/05/IFC0077-2021-China-Green-Building-Market-Maturity-Sheet_R1.pdf.
[2] Here’s how China is going green. (2018). Retrieved from https://www.weforum.org/agenda/2018/04/china-is-going-green-here-s-how.
[3] Huang, Y., Li, L., & Yu, Y. (2018). Does urban cluster promote the increase of urban eco-efficiency? Evidence from Chinese cities. Journal of Cleaner Production, 197(1), 957-971. doi: 10.1016/j.jclepro.2018.06.251.
[4] Jones, S. (2021). Sustainable construction: Why building for a better world is better for business. Retrieved from https://redshift.autodesk.com/articles/sustainable-construction.
[5] Liu, H., Kong, F., Yin, H., Middel, A., Zheng, X., Huang, J., Xu, H., Wang, D., & Wen, Z. (2021). Impacts of green roofs on water, temperature, and air quality: A bibliometric review. Building and Environment, 196, article number 107794. doi: 10.1016/j.buildenv.2021.107794.
[6] Lukashchuk, H., Onufriv, Ia., & Tupis, S. (2023). Green space and planning structure optimisation ways in parks and monuments of landscape architecture. Architectural Studies, 9(1), 23-35. doi: 10.56318/as/1.2023.23.
[7] Ogunmakinde, O.E. (2019). A review of circular economy development models in China, Germany and Japan. Recycling, 4(3), article number 27. doi: 10.3390/recycling4030027.
[8] Qiao, W., Dong, P., & Ju, Y. (2022). Synergistic development of green building market under government guidance: A case study of Tianjin, China. Journal of Cleaner Production, 340, article number 130540. doi: 10.1016/j.jclepro.2022.130540.
[9] Ragheb, A., El-Shimy, H., & Ragheb, G. (2016). Green architecture: A concept of sustainability. Procedia – Social and Behavioral Sciences, 216, 778-787. doi: 10.1016/j.sbspro.2015.12.075.
[10] Shen, Y., & Faure, M. (2021). Green building in China. International Environmental Agreements: Politics, Law and Economics, 21, 183-199. doi: 10.1007/s10784-020-09495-3.
[11] Sierikova, O., & Ivanov, S. (2023). Green building as a factor of environmental safety of urbanised areas. In Proceedings of X international scientific and practical conference “Progressive research in the modern world” (pp. 151-154). Boston: BoScience.
[12] Sustainable development goals. (2015). Retrieved from https://www.un.org/sustainabledevelopment/ru/sustainable-development-goals.
[13] United Nations. (1992). Agenda 21. Rio de Janerio: UNCED.
[14] Wang, H., Chiang, P.-C., Cai, Y., Li, C., Wang, X., Chen, T.-L., Wei, S., & Huang, Q. (2018). Application of wall and insulation materials on green building: A review. Sustainability, 10(9), article number 3331. doi: 10.3390/su10093331.
[15] Wang, W., Zhang, S., Su, Y., & Deng, X. (2018). Key factors to green building technologies adoption in developing countries: The perspective of Chinese designers. Sustainability, 10(11), article number 4135. doi: 10.3390/su10114135.
[16] What is sustainable building? (n.d.). Retrieved from https://www.greenbuildingsolutions.org/what-is-sustainable-building/.
[17] World Trade Organisation. (2020). World trade report 2020. Government policies to promote innovation in the digital age. Geneva: WTO Publications.
[18] Xue, F., Lau, S.S.Y., Gou, Z., Song, Y., & Jiang, B. (2019). Incorporating biophilia into green building rating tools for promoting health and wellbeing. Environmental Impact Assessment Review, 76, 98-112. doi: 10.1016/j.eiar.2019.02.004.
[19] Zenglein, M.J., & Holzmann, A. (2019). Evolving made in China 2025: China’s industrial policy in the quest for global tech leadership. Berlin: MERICS.
[20] Zhang, Y., Kang, J., & Jin, H. (2018). A review of green building development in China from the perspective of energy saving. Energies, 11(2), article number 334. doi: 10.3390/en11020334.
[21] Zhanhao, L. (2022). Key indicators for assessing the level of technopark development as a national innovation system of China. International Research Journal, 120(6), 133-136. doi: 10.23670/IRJ.2022.120.6.117.
[22] Zhao, X., Zuo, J., Wu, G., & Huang, C. (2018). A bibliometric review of green building research 2000-2016. Architectural Science Review, 62(1), 74-88. doi: 10.1080/00038628.2018.1485548.