Функціонуючи як регулятор паводків і резервуар прісної води, водно-болотне угіддя «Витоки річки Прут», що охороняється Рамсарською конвенцією, є важливим осередком біорізноманіття, включно з ендемічними, рідкісними видами, видами, що перебувають під загрозою зникнення, та занесені до національного й глобальних Червоних списків. Існують прогалини щодо питань управління ділянкою, зокрема відсутність інтегрованої системи моніторингу водно-болотного угіддя. Тому метою цього дослідження було організувати процеси комплексного планування моніторингу водно-болотного угіддя. Щоб досягти мети, використано концептуальну основу для моніторингу, розроблену групою експертів кафедри ЮНЕСКО зі cталого управління природоохоронними територіями. За допомогою методу інформаційно-аналітичного дослідження розроблено модель програми моніторингу вод водно-болотного угіддя «Витоки річки Прут». Було розроблено та частково протестовано поєднання фізико-хімічних та гідробіологічних оцінок. Метод використовувався для перевірки універсальності запропонованої методики на конкретній досліджуваній території, що потребує сталого управління, та з метою вивчення перспективи застосування до інших водно-болотних угідь, чи цінних природних комплексів природоохоронних територій. Для проміжних етапів розробки програми моніторингу використовувалися ключові елементи управління річковим басейном Водної рамкової директиви ЄС в синергії з положеннями Рамсарської конвенції. На етапі реалізації проведено польові та лабораторні дослідження водних масивів у межах ділянки в 7 контрольних точках (вимірювання фізико-хімічних показників портативним обладнанням). Усі значення параметрів були в межах допустимих норм. Створено первинну базу даних результатів, що зберігається в програмному забезпеченні SMART. Очікується, що практична реалізація плану моніторингу води сприятиме оцінюванню стану екосистеми водно-болотних угідь та підтримці адміністрації Карпатського національного природного парку в сталому управлінні водно-болотними угіддями
Отримано 05.02.2024
Доопрацьовано 26.04.2024
Прийнято 31.05.2024
[1] Abdul Malak, D., Schröder, C., Guitart, C., Simonson, W., Ling, M., Scott, E., Brown, C., Flink, S., Franke, J., Fitoka, E., Guelmami, A., Hatziiordanou, L., Höfer, R., Mino, E., Philipson, P., Plasmeijer, A., Sánchez, A., Silver, E., Strauch, A., Thulin, S., & Weise, K. (2019). Enhanced wetland monitoring, assessment and indicators to support European and global environmental policy. Paramaribo: SWOS Technical Publications.
[2] Bai, J., Zhao, J., Zhang, Z., & Tian, Z. (2022). Assessment and a review of research on surface water quality modeling. Ecological Modelling, 466, article number 109888. doi: 10.1016/j.ecolmodel.2022.109888.
[3] Boіaryn, M., Biedunkova, O., Netrobchuk, I., Radzii, V., & Voloshyn, V. (2023). Assessment of ecological sustainability of the landscape of the Prypiat River basin within the Volyn Region. Scientific Horizons, 26(12), 99-111. doi: 10.48077/scihor12.2023.99.
[4] Cheng, Q., & Dang, C.N. (2022). Using GIS remote sensing image data for wetland monitoring and environmental simulation. Computational Intelligence and Neuroscience, 2022, article number 7886358. doi: 10.1155/2022/7886358.
[5] Dalton, D.T., Berger, V., Adams, V., Botha, J., Halloy, S., Kirchmeir, H., Sovinc, A., Steinbauer, K., Švara, V., & Jungmeier, M. (2023). A conceptual framework for biodiversity monitoring programmes in conservation areas. Sustainability, 15(8), article number 6779. doi: 10.3390/su15086779.
[6] Dalton, D.T., Pascher, K., Berger, V., Steinbauer, K., & Jungmeier, M. (2021). Novel technologies and their application for protected area management: A supporting approach in biodiversity monitoring. In M. Nazip Suratman (Ed.), Protected area management – recent advances (ch. 14). London: IntechOpen. doi: 10.5772/intechopen.99889.
[7] Danylyk, I., & Prots, B. (2019). Ramsar information sheet. Ukraine. Prut River Headwaters. Retrieved from https://rsis.ramsar.org/RISapp/files/RISrep/UA2395RIS_1908_en.pdf.
[8] Dar, S.A., Bhat, S., & Dar, S.A. (2022). Wetland ecosystem monitoring through water quality perspectives. In A. Rathoure (Ed.), Handbook of research on monitoring and evaluating the ecological health of wetlands (pp. 51-70). Hershey: IGI Global. doi: 10.4018/978-1-7998-9498-8.ch004.
[9] Demarquet, Q., Rapinel, S., Dufour, S., & Hubert-Moy, L. (2023). Long-term wetland monitoring using the Landsat archive: A review. Remote Sensing, 15(3), article number 820. doi: 10.3390/rs15030820.
[10] DSTU ISO 5667-3-2001. (2001). Water quality. Sampling. Part 3. Guidelines for storage and handling of samples (ISO 5667-3:1994, IDT). Retrieved from https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=54648.
[11] Dube, T., Dube, T., & Marambanyika, T. (2023). A review of wetland vulnerability assessment and monitoring in semi-arid environments of Sub-Saharan Africa. Physics and Chemistry of the Earth, 132, article number 103473. doi: 10.1016/j.pce.2023.103473.
[12] Duku, E., Mattah, P.A.D., & Angnuureng, D.B. (2022). Assessment of wetland ecosystem services and human wellbeing nexus in Sub-Saharan Africa: Empirical evidence from a socio-ecological landscape of Ghana. Environmental and Sustainability Indicators, 15, article number 100186. doi: 10.1016/j.indic.2022.100186.
[13] Erickson, R.A., Merkes, C.M., & Mize, E.L. (2019). Sampling designs for landscape-level eDNA monitoring programmes. Integrated Environmental Assessment and Management, 15(5), 760-771. doi: 10.1002/ieam.4155.
[14] Job, N., Roux, D.J., Bezuidenhout, H., & Cole, N.S. (2020). A multi-scale, participatory approach to developing a protected area wetland inventory in South Africa. Frontiers in Environmental Science, 8, article number 49. doi: 10.3389/fenvs.2020.00049.
[15] Kleindl, W., Church, S.P., Rain, M.C., & Ulrich, R. (2023). What is the best wetland assessment tool? A discrimination of overlapping assessment approaches. Retrieved from https://www.researchsquare.com/article/rs-2944528/v1.
[16] KND 211.1.1.106-2003. (2003). Environmental protection and rational use of natural resources. Organisation and monitoring of surface water pollution (in the system of the Ministry of Natural Resources). Retrieved from https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=52214.
[17] Korchemlyuk, M., Arkhipova, L., Kravchynsky, R., & Mykhailyuk, J. (2019). Anthropogenic influence from point and diffuse sources of pollution in the Upper Prut River basin. Scientific Bulletin of National Mining University, 1(169), 125-131. doi: 10.29202/nvngu/2019-1/12.
[18] Kumar, P., Debele, S.E., Sahani, J., Rawat, N., Marti-Cardona, B., Alfieri, S.M., Basu, B., Sarkar Basu, A., Bowyer, P., Charizopoulos, N., Jaakko, J., Loupis, M., Menenti, M., Mickovski, S.B., Pfeiffer, J., Pilla, F., Pröll, J., Pulvirenti, B., Rutzinger, M., Sannigrahi, S., Spyrou, C., Tuomenvirta, H., Vojinovic, Z., & Zieher, T. (2021). An overview of monitoring methods for assessing the performance of nature-based solutions against natural hazards. Earth-Science Reviews, 217, article number 103603. doi: 10.1016/j.earscirev.2021.103603.
[19] Kyyak, V., Mykitchak, T., & Reshetylo, O. (2021). Problems of biotic and landscape diversity conservation in the Ukrainian Carpathians highlands. Studia Biologica, 15(4), 59-70. doi: 10.30970/sbi.1504.668.
[20] Matiyiv, K., Klymchuk, I., Arkhypova, L., & Korchemlyuk, M. (2022). Surface water quality of the Prut River basin in a tourist destination. Ecological Engineering & Environmental Technology, 23(4), 107-114. doi: 10.12912/27197050/150311.
[21] Maxwell, S.L., Cazalis, V., Dudley, N., Hoffmann, M., Rodrigues, A.S.L., Stolton, S., Visconti, P., Woodley, S., Kingston, N., Lewis, E., Maron, M., Strassburg, B.B.N., Wenger, A., Jonas, H.D., Venter, O., & Watson, J.E.M. (2020). Area-based conservation in the twenty-first century. Nature, 586, 217-227. doi: 10.1038/s41586-020-2773-z.
[22] Minamoto, T., Miya, M., Sado, T., Seino, S., Doi, H., Kondoh, M., Nakamura, K., Takahara, T., Yamamoto, S., Yamanaka, H., Araki, H., Iwasaki, W., Kasai, A., Masuda, R., & Uchii, K. (2021). An illustrated manual for environmental DNA research: Water sampling guidelines and experimental protocols. Environmental DNA, 3(1), 8-13. doi: 10.1002/edn3.121.
[23] Monitoring. (n.d.). Retrieved from https://www.iucn.org/our-work/topic/world-heritage/our-work/advisor-world-heritage/monitoring.
[24] Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 758 “On Approval of the Procedure for State Water Monitoring”. (2018, September). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/758-2018-%D0%BF#Text.
[25] Stephenson, P.J. (2020). Technological advances in biodiversity monitoring: Applicability, opportunities, and challenges. Current Opinion in Environmental Sustainability, 45, 36-41. doi: 10.1016/j.cosust.2020.08.005.
[26] Xu, H., Wang, Y., Guan, H., Shi, T., & Hu, X. (2019). Detecting ecological changes with a remote sensing based ecological index (RSEI) produced time series and change vector analysis. Remote Sensing, 11(20), article number 2345. doi: 10.3390/rs11202345.