Адаптація населених пунктів до наслідків зміни клімату є актуальним завданням для науковців та численних стейкхолдерів, зацікавлених в ефективному функціонуванні міських систем та безпеці мешканців. Розробка планів адаптації ускладнюється через відсутність визначеності щодо результатів цих дій. З іншого боку, вже наявні дані про численні випадки дезадаптації, тому дане дослідження було спрямоване на визначення принципів адаптаційного планування, які допомагають уникнути ризиків дезадаптації. На прикладі спільного проекту з реабілітації занедбаного промислового об’єкту в центрі Києва, Україна, розробленого магістрантами з Канади, Ісландії та Латвії, проаналізовано чинники дезадаптації та запропоновано принципи ефективної імплементації кліматичної адаптації в ініціативи з розвитку міста. Метод багатокритеріальної оцінки використано для порівняння можливих пост-реабілітаційних проєктів та визначення ролі окремих факторів у підвищенні ймовірності дезадаптації. Вагомість факторів, що впливають на вибір альтернативи, встановлювалася зі залученням проектувальників, фахівців, які мають досвід розробки планів адаптації, громадських організацій та науковців. Розроблено рекомендації щодо зменшення ризиків дезадаптації при розробці планів адаптації, які були використані для перегляду результатів спільного проекту та відмови від альтернативи, схильної до дезадаптації. Показано, що кліматичні питання слід розглядати як окрему категорію і ціль, замість того, щоб включати їх у широку категорію охорони навколишнього середовища. Оцінка підкреслила важливість дизайн-мислення та аналізу системних зв’язків об’єктів проєктування для мультидисциплінарних команд, які працюють над плануванням розвитку міста з урахуванням заходів з адаптації. Результати дослідження можуть бути застосовані для підготовки проєктних груп, які працюють над розвитком міст та післявоєнною відбудовою, щоб гарантувати ефективну реалізацію потреб та перспектив адаптації до зміни клімату у відповідних планах
Отримано 02.07.2024
Доопрацьовано 30.10.2024
Прийнято 02.12.2024
[1] American Sociological Association’s Code of Ethics. (1997, June). Retrieved from https://www.asanet.org/wp-content/uploads/savvy/images/asa/docs/pdf/CodeofEthics.pdf.
[2] Antoci, A., Borghesi, S., Galeotti, M., & Russu, P. (2022). Maladaptation to environmental degradation and the interplay between negative and positive externalities. European Economic Review, 143, article number 104023. doi: 10.1016/j.euroecorev.2021.104023.
[3] Berrang-Ford, L., et al. (2021). A systematic global stocktake of evidence on human adaptation to climate change. Nature Climate Change, 11, 989-1000. doi: 10.1038/s41558-021-01170-y.
[4] Bertana, A., Clark, B., Benney, T.M., & Quackenbush, C. (2022). Beyond maladaptation: Structural barriers to successful adaptation. Environmental Sociology, 8(4), 448-458. doi: 10.1080/23251042.2022.2068224.
[5] Boutroue, B., Bourblanc, M., Mayaux, P.L., Ghiotti, S., & Hrabanski, M. (2022). The politics of defining maladaptation: Enduring contestations over three (mal)adaptive water projects in France, Spain and South Africa. International Journal of Agricultural Sustainability, 20(5), 892-910. doi: 10.1080/14735903.2021.2015085.
[6] Bulkeley, H. (2021). Climate changed urban futures: Environmental politics in the anthropocene city. Environmental Politics, 30(1-2), 266-284. doi: 10.1080/09644016.2021.1880713.
[7] Chi, C.-F., Lu, S.-Y., Hallgren, W., Ware, D., & Tomlinson, R. (2021). Role of spatial analysis in avoiding climate change maladaptation: A systematic review. Sustainability, 13(6), article number 3450. doi: 10.3390/su13063450.
[8] Fedoniuk, V., & Fedoniuk, M. (2022). Adaptation to climate change as a component of the modern educational process in higher education institutions. In Natural sciences: Projects, research, perspectives: Materials of the 3rd international scientific and practical conference (pp. 171-173). Myrhorod: Luhansk Taras Shevchenko National University.
[9] Findlater, K., Hagerman, S., Kozak, R., & Gukova, V. (2022). Redefining climate change maladaptation using a values‐based approach in forests. People and Nature, 4(1), 231-242. doi: 10.1002/pan3.10278.
[10] Hurlimann, A., Moosavi, S., & Browne, G.R. (2021). Urban planning policy must do more to integrate climate change adaptation and mitigation actions. Land Use Policy, 101, article number 105188. doi: 10.1016/j.landusepol.2020.105188.
[11] Juhola, S., & Käyhkö, J. (2023). Maladaptation as a concept and a metric in national adaptation policy – should we, would we, could we? PLoS Climate, 2(5), article number e0000213. doi: 10.1371/journal.pclm.0000213.
[12] Klevtsova, N. (2021). Standardisation of activities in the conditions of climate change and the possibility of its implementation. In The 4nd international scientific and practical conference “The influence of climatic changes on the spatial development of the Earth’s territories” (pp. 180-182). Kherson: Kherson State Agrarian and Economic University.
[13] Morozov, O. (2021). Kyiv’s Bolshevik plant sold at auction for UAH 1.42 billion. Retrieved from https://www.village.com.ua/village/city/city-news/317969-kiyivskiy-zavod-bilshovik-prodali-na-auktsioni-za-1-42-milyardi-griven.
[14] Neset, T.-S., Wiréhn, L., Klein, N., Käyhkö, J., & Juhola, S. (2019). Maladaptation in Nordic agriculture. Climate Risk Management, 23, 78-87. doi: 10.1016/j.crm.2018.12.003.
[15] Otto, A., Kern, K., Haupt, W., Eckersley, P., & Thieken, A.H. (2021). Ranking local climate policy: Assessing the mitigation and adaptation activities of 104 German cities. Climatic Change, 167(1), article number 5. doi: 10.1007/s10584-021-03142-9.
[16] Piggott-McKellar, A.E., Nunn, P.D., McNamara, K.E., & Sekinini, S.T. (2020). Dam(n) seawalls: A case of climate change maladaptation in Fiji. In W. Leal Filho (Ed.), Managing climate change adaptation in the Pacific region (pp. 69-84). Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-030-40552-6_4.
[17] Rahman, M.F., et al. (2023). Locally led adaptation: Promise, pitfalls, and possibilities. Ambio, 52, 1543-1557. doi: 10.1007/s13280-023-01884-7.
[18] Reckien, D., Magnan, A.K., Singh, C., Lukas-Sithole, M., Orlove, B., Schipper, E.L.F., & Coughlan de Perez, E. (2023). Navigating the continuum between adaptation and maladaptation. Nature Climate Change, 13, 907-918. doi: 10.1038/s41558-023-01774-6.
[19] Schipper, E.L.F. (2020). Maladaptation: When adaptation to climate change goes very wrong. One Earth, 3(4), 409-414. doi: 10.1016/j.oneear.2020.09.014.
[20] Shi, L., & Moser, S. (2021). Transformative climate adaptation in the United States: Trends and prospects. Science, 372(6549), article number eabc8054. doi: 10.1126/science.abc8054.
[21] Singh, C., Iyer, S., New, M.G., Few, R., Kuchimanchi, B., Segnon, A.C., & Morchain, D. (2021). Interrogating ‘effectiveness’ in climate change adaptation: 11 guiding principles for adaptation research and practice. Climate and Development, 14(7), 650-664. doi: 10.1080/17565529.2021.1964937.
[22] Soanes, M., et al. (2021). Principles for locally led adaptation: A call to action. London: IIED.
[23] Stevens, R.L. (2021). A methodology manual for conceptual modeling to aid multidisciplinary and international project initiation. In 21st international multidisciplinary scientific geoconference (pp. 79-86). Sofia: SGEM. doi: 10.5593/sgem2021/2.1/s08.28.
[24] Tang, K.H.D. (2022). A model of behavioral climate change education for higher educational institutions. Environmental Advances, 9, article number 100305. doi: 10.1016/j.envadv.2022.100305.
[25] Taylor, J.E., Poleacovschi, C., & Perez, M. (2023). Evaluating the climate change adaptation barriers of critical infrastructure in rural Alaska. Climate and Development, 15(7), 553-564. doi: 10.1080/17565529.2022.2123698.
[26] Wang, W.-M., & Peng, H.-H. (2020). A fuzzy multi-criteria evaluation framework for urban sustainable development. Mathematics, 8(3), article number 330. doi: 10.3390/math8030330.
[27] Wiréhn, L. (2018). Nordic agriculture under climate change: A systematic review of challenges, opportunities and adaptation strategies for crop production. Land Use Policy, 77, 63-74. doi: 10.1016/j.landusepol.2018.04.059.
[28] Zango-Palau, A., Rivera-Ferre, M.G., López-i-Gelats, F., & Claramunt-López, B. (2024). Applying a new protocol to avoid maladaptation shows that degrowth is the most suitable strategy of European mountains. Environmental Science & Policy, 159, article number 103801. doi: 10.1016/j.envsci.2024.103801.
[29] Zeltina, M. (2021). Design thinking for sustainable development. Turkish Journal of Computer and Mathematics Education, 12(6), 1363-1368. doi: 10.17762/turcomat.v12i6.2477.