Анотація
Радіоактивне забруднення водних екосистем внаслідок техногенних катастроф становить серйозну загрозу для навколишнього середовища та здоров’я людини. Мета дослідження полягала в проведенні комплексного аналізу довгострокових наслідків Чорнобильської катастрофи для водних екосистем. Методологія включала ретроспективний аналіз даних, польові дослідження, лабораторні експерименти та математичне моделювання. Ретроспективний аналіз охопив історичні дані з 1986 року; польові дослідження включали відбір проб води, донних відкладень та біоти; лабораторні експерименти зосередилися на вивченні впливу радіації на водні організми; а математичне моделювання дозволило спрогнозувати довгострокові тенденції. Проаналізовано зміни у водних біоценозах за період 1986-2024 років. Досліджено динаміку концентрацій основних радіонуклідів 137Cs, 90Sr та 241Am у компонентах водних екосистем, процеси міграції радіонуклідів у водному середовищі та їх біоакумуляції в організмах різних трофічних рівнів. Особлива увага приділена впливу хронічного радіаційного забруднення на біорізноманіття, продуктивність та генетичну структуру популяцій водних організмів. Проаналізовано зміни у видовому складі та чисельності ключових груп гідробіонтів. На основі багаторічних даних та сучасних моделей розроблено прогнози щодо подальшого розвитку радіоекологічної ситуації у водних екосистемах зони відчуження до 2070-2090 років. Запропоновано комплекс інноваційних заходів із мінімізації негативних наслідків, включаючи застосування нанотехнологій, генетично модифікованих організмів та автоматизованих систем моніторингу. Обґрунтовано необхідність міжнародної співпраці та створення глобальної бази даних для довгострокового управління забрудненими водними екосистемами. Результати дослідження мають важливе значення для розробки стратегій екологічного менеджменту радіоактивно забруднених територій та готовності до можливих майбутніх радіаційних інцидентів