Анотація
Оцінка стану підземних і поверхневих вод на територіях відпрацьованих соляних родовищ корисних копалин є важливою складовою моніторингових досліджень через значний техногенний вплив таких об’єктів, як хвостосховища, шламонакопичувачі та Домбровський кар’єр. Метою дослідження було встановлення на основі реальних експериментальних даних гідрогеохімічних аналізів багаторічного моніторингу підземних вод за мережею спостережних гідрогеологічних моніторингових свердловин площ засолення підземних вод Калуського гірничопромислового району, оцінка динаміки хімічних та фізико-хімічні показників і загроз для екологічної ситуації району. Етапи досліджень передбачали систематизацію моніторингових даних за 2021-2023 роки, створення цифрових картографічних шарів та атрибутивних баз даних із даними щодо кількісних показників хімічного складу підземних вод, геоінформаційне моделювання та побудову карт засолення території Калуського гірничопромислового району та динаміки засолення водоносного горизонту. У 2023 році на території Калуського гірничо-промислового району було проведено гідрогеохімічні дослідження з відбором 25 проб зі спостережних свердловин, Домбровського кар’єру, шламонакопичувачів та річки Лімниця. Проаналізовано мінералізацію та хімічний склад води. Результати досліджень показали, що найбільший рівень мінералізації спостерігався у водах шламонакопичувача № 3 та хвостосховища № 2, де рівні мінералізації перевищували гранично допустимі концентрації в 140 та 110 разів відповідно. Вміст хлоридів і сульфатів у цих об’єктах також значно перевищував допустимі норми. Порівняння даних за 2022 та 2023 роки показало значне зростання концентрацій забруднюючих речовин у низці свердловин, що підтверджує продовження негативного впливу техногенних об’єктів. Водночас якість води в річці Лімниця залишилася стабільною. Цінність роботи полягає в оцінці екологічного стану підземних вод Калуського гірничо-промислового району на основі систематизації даних гідрогеохімічного моніторингу за мережею спостережних свердловин із використанням геоінформаційних підходів моделювання