Анотація
Мета роботи полягала в дослідженні динаміки водних ресурсів Північно-Кримського та Каховського каналів із 2013 по 2024 роки за допомогою методів дистанційного зондування. У дослідженні використано супутникові знімки Landsat 8 OLI/TIRS L2 (2013-2015) та Sentinel-2 L1C (2016-2024). Застосовано модель глибинного навчання «Water Body Extraction (SAR) – USA» на основі даних Sentinel-1 C band SAR GRD VH. Використано нормований різницевий водний індекс для виявлення водних поверхонь. Виконано ручне оцифрування каналів на основі часових композитів супутникових знімків за досліджуваний період. Аналіз супутникових знімків показав суттєві зміни у водних умовах каналів через природні та антропогенні фактори. Після анексії Криму у 2014 році припинення постачання води з Дніпра призвело до висихання каналів на півострові, негативно вплинувши на сільське господарство та екосистеми через засолення та деградацію ґрунтів. У 2015 році довжина каналів із водою в Криму зменшилася до 161,65 км. Альтернативні джерела, такі як артезіанські свердловини, частково компенсували відсутність води, але призвели до виснаження підземних вод. З 2016 по 2021 рік довжина каналів із водою в Криму продовжувала зменшуватися, досягнувши 150,17 км у 2020 році. У 2022 році, після руйнування дамб у Херсонській області, відбулося неконтрольоване заповнення каналів водою. Через деградацію інфраструктури значна частина води інфільтрувалася у ґрунт, спричиняючи втрати водних ресурсів. У 2023 році руйнування дамби Каховської ГЕС призвело до обміління Каховського водосховища та змін у гідрологічному режимі каналів, зменшивши довжину каналів із водою у Херсонській області до 448,41 км, а у 2024 році до 298,98 км. Ці події спричинили ерозію берегів та зниження рівня підземних вод, що негативно вплинуло на сільське господарство через зменшення зрошуваних площ