Вуглеводневе забруднення залишається важливою та невирішеною проблемою, що загострилася під час повномасштабного вторгнення, зокрема через потрапляння уламків ракет зі значною кількістю нафтопродуктів у поверхневі води. Метою роботи було надати оцінку екологічного стану водного об’єкту, що зазнав вуглеводневого та інших нехарактерних забруднень. Польові методи: було відібрано 5 проб вод для визначення вмісту нафтопродуктів та величини рН та 5 проб вод для визначення фізичних властивостей, головних іонів та вмісту важких металів. Лабораторно-інструментальні: титриметричний – застосовано для визначення вмісту хлоридів, лужності, твердості. За результатами досліджень встановлено, що хлоридні іони знаходились у межах 264-274 мг/дм³, показники лужності – 3,6-5,5 ммоль/дм³. У результаті дослідження твердості встановлено, що води м’які. Фотоколометричним методом визначався вміст нітритів (зафіксовано їх сліди). Вимірювання: електрометричним методом визначено величину рН. За результатами вода відноситься до нейтральних та слаболужних вод. Методом флуориметрії визначено вміст нафтопродуктів у межах 0,19-16,36 мг/дм³ (перевищення еконормативу в 54,5 рази). Методом модуляційної поляризаційної спектрофотометрії визначено вміст кадмію, цинку, мангану, купруму, хрому, феруму. Вміст хрому, кадмію, купруму знаходився у межах 0,001 мг/дм³, вміст мангану – від 0,001 мг/дм³ до 0,004 мг/дм³, вміст цинку – від 0,004 мг/дм³ до 0,008 мг/дм³, вміст феруму – від 0,004 мг/дм³ до 0,02 мг/дм³. За допомогою методу Руффеля визначено загальну кратність розведення стічної води на водосховищі, що становить 125,24. За методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків був визначений збиток від вуглеводневого забруднення, який становить 143 тис. грн. Практична цінність роботи полягає у вдосконалені наукових та практичних підходів щодо визначення стратегії проведення комплексного екологічного дослідження стану багатофункціональних штучних водних об’єктів