У світі спостерігається стрімке зростання обсягів відходів електричного та електронного обладнання (ВЕЕО), яке випереджає темпи розвитку інфраструктури для їх збирання й переробки. Це загострює екологічні виклики та поглиблює дефіцит критичних ресурсів. Метою дослідження було здійснення порівняльного аналізу підходів до управління відходами електричного та електронного обладнання в Україні, країнах Європейського Союзу, Африки, Латинської Америки, США, Австралії та Бразилії. Основна увага зосереджена на виявленні відмінностей у регуляторних підходах, показниках збору, методах переробки, а також на формуванні рекомендацій щодо впровадження ефективних практик в українських умовах. Методологія охоплювала системний аналіз законодавчих рамок, статистичні методи для оцінки динаміки обсягів утворення та збору ВЕЕО, порівняльно-географічний аналіз національних моделей та контент-аналіз нормативних документів. Дослідження показало, що ЄС має найбільш структуровану модель управління відходами, засновану на принципі розширеної відповідальності виробника, однак навіть за наявності чітких нормативів рівень збору суттєво нижчий за цільові значення. У США управління ВЕЕО характеризується фрагментованістю та відсутністю єдиного федерального регулювання, що ускладнює формування достовірної статистики. Австралія демонструє ефективність ко-регуляторних підходів, а Бразилія – унікальну інтеграцію неформального сектору до офіційної системи зворотної логістики. Розглянуто комплексне поєднання законодавчого, інфраструктурного та поведінкового вимірів управління ВЕЕО в п’яти країнах із різними економічними моделями. Практичне значення полягає у формуванні рекомендацій для України щодо імплементації розширеної відповідальності виробника розвитку системи моніторингу, підвищення прозорості ринку та адаптації успішних міжнародних інструментів для переходу до циркулярної економіки