Анотація
Зростання вимог до екологічної безпеки аграрних систем зумовлює необхідність застосування надійних біоіндикаторних методів для оцінювання токсичності ґрунтових забруднювачів для рослин. Метою цього дослідження було порівняння фіто-, цито- та генотоксичних ефектів бінарних комбінацій важких металів (Cd+Pb, Cu+Zn) і гліфосату з використанням тест-системи Allium cepa. Проведено контрольований лабораторний експеримент із 20 цибулинами в кожній групі, п’ятьма повтореннями, а також однією контрольною та трьома дослідними групами. Для оцінювання застосовано морфометричний аналіз росту коренів (довжина коренів і свіжа маса), візуальну оцінку морфологічних ушкоджень, цитогенетичний аналіз клітин апікальної меристеми (мітотичний індекс і частота та спектр хромосомних аберацій), а також t критерій Стьюдента. Значення EC50 обчислювали за допомогою нелінійної регресії, та порівнювали з нормативами гранично допустимих концентрацій. Найвищу фітотоксичність виявлено для комбінації Cd+Pb, яка зменшувала ріст коренів на 55,1 %, далі – Cu+Zn (47,2 %), тоді як гліфосат проявляв найнижчий ефект (39,0 %). Цитогенетичний аналіз показав суттєве пригнічення мітотичної активності (відповідно 54,2 %, 38,5 % і 26,3 %) та зростання частоти хромосомних аберацій, причому важкі метали переважно проявляли кластогенну дію, а гліфосат характеризувався вищою часткою хромосомних містків. Експериментально визначені значення EC50 для Cu, Zn, Pb і Cd були у 3-25 разів нижчими за чинні гранично допустимі концентрації, що свідчить про біологічно значущі ефекти за концентрацій, які вважаються допустимими. Отримані результати демонструють високу чутливість тест-системи Allium cepa та вказують на те, що наявні екологічні нормативи щодо важких металів можуть недооцінювати ризики для рослинних організмів, особливо в аграрних системах, де дозволене застосування мідьвмісних препаратів