Актуальність дослідження обумовлена необхідністю оцінки екологічного стану басейну річки Нарин під впливом антропогенного забруднення та кліматичних змін, викликаних гірничодобувною діяльністю, сільськогосподарськими стоками, урбанізацією та накопиченням седиментів нижче гідроелектростанцій. Метою дослідження була кількісна оцінка деградації якості води та екосистем басейну річки Нарин під впливом антропогенних забруднювачів та кліматичних змін. Для досягнення мети застосовувалися методи аналізу даних моніторингу та математичного моделювання. Результати показали значне зниження біорізноманіття на 10-20 % та якості води, викликане збільшенням концентрацій важких металів (до 0,053 міліграма на літр свинцю) та фосфору (до 0,48  міліграма на літр) до 2050  року за кліматичного сценарію. Встановлено, що ерозія збільшилася до 460 т/км2/рік, а продуктивність транскордонної річки Сирдар’я знизилася на 11 %, що наголошує на вразливості гірських і водних екосистем. Крім того, зафіксовано зменшення вмісту розчиненого кисню до 4,7 міліграм на літр, що посилює негативний вплив на водні біоценози. Також зазначено зниження відтворення рибних популяцій на 18 %, що вказує на серйозні ризики для їх виживання в умовах фрагментації місцеперебування нижче гідроелектростанцій. Практична цінність роботи полягає в наданні основи для розробки заходів з моніторингу та управління водними ресурсами в регіоні, які можуть бути використані органами державної влади Киргизстану та сусідніх країн Центральної Азії, такими як Казахстан та Узбекистан, для координації транскордонного водокористування, а також екологічними організаціями та місцевими спільнотами для збереження