Анотація
Забруднення ґрунтів важкими металами стає дедалі серйознішою проблемою в усьому світі. З цих причин комплексна кількісна оцінка якісного стану урбоземів, які знаходяться під техногенним навантаженням, є важливою для розуміння закономірностей забруднення та потенційних екологічних ризиків. Метою проведення дослідження був просторово-часовий аналіз вмісту і оцінка впливу важких металів на стан урбоземів м. Черкаси, ідентифікація джерел забруднення для прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Оцінювання ризиків проводили за допомогою багатоіндексного геохімічного аналізу з використанням однофакторних (індекс геоакумуляції Igeo, індекс забруднення PI, індекс екологічного ризику Er) і комплексних індексів (індекс забруднення PLI, індекс забруднення Немерова та потенційний екологічний ризик RI). Для виявлення імовірних джерел забруднення використовували статистично-кореляційний аналіз. Проведений аналіз продемонстрував значні просторові відмінності в концентраціях досліджених металів. Коефіцієнт варіації для Mn, Zn, Pb, Cu та Cd мав високу (51 % < CV ≤ 100 %) мінливість на різних ділянках, що свідчить про сильну просторову гетерогенність. Натомість значення коефіцієнтів варіації Ni були помірними (21 %<CV≤50), що вказує на його природно-антропогенне походження у ґрунті. Сильний зв’язок для Pb і Cu, виявлений при кореляційному аналізі, свідчить про спільні джерела забруднення, ймовірно, теплоелектроцентраль, підприємства з виробництва лакофарбової та електротехнічної продукції, автотранспорт. Високі значення коефіцієнта кореляції між Ni і Mn вказують на змішаний вплив геогенних (ерозія ґрунтів) і антропогенних джерел (підприємства машинобудівної та хімічної промисловості, теплоелектроцентраль та автотранспорт). Значний потенційний екологічний ризик для ґрунтових екосистем при забрудненні ґрунтів на дослідженій території виявлений для Cd. Багатоіндексний підхід до оцінки впливу забруднення важкими металами досліджених ґрунтів на різних локаціях міста показав, що найбільш небезпечна ситуація склалася в південно-східному і східному промислових вузлах. В селітебно-промислових районах урбоземи мали переважно незначний та помірний рівень забруднення. Основним потенційно екологічно небезпечним важким металом виявився Cd. Результати цього дослідження можуть бути основою для розробки та впровадження цілеспрямованих методів управління ризиками