В умовах трансформації урбанізованих територій та зростання техногенного навантаження питання оцінювання якості атмосферного повітря та пов’язаних з ним екологічних ризиків набуває особливої ваги. Значну роль у формуванні екологічної небезпеки відіграють короткочасні піки концентрацій забруднювальних речовин, які часто не враховуються традиційними методами моніторингу. Мета роботи полягала в обґрунтуванні підходу до оперативного оцінювання станів екологічної небезпеки атмосферного повітря на рівні територіальної громади з урахуванням природних і антропогенних чинників. У дослідженні використано методи логічного аналізу результатів наукових досліджень, системного аналізу факторів формування якості повітря, елементів математичного моделювання процесів розсіювання забруднювальних речовин, а також ризик-орієнтований підхід до оцінювання впливу забруднення на населення. Обґрунтовано концепцію природно-антропогенних флуктуацій якості атмосферного повітря у межах територіальної громади, що враховує природні чинники, аварійні та воєнні події, антропогенні джерела небезпеки. Введено індекс підвищеного екологічного ризику як аналітичний показник для оцінювання короткочасного впливу забруднення на здоров’я населення. Запропоновано інтегровану модель оцінювання екологічного стану, що поєднує: математичне моделювання (гаусівська, струменева та енергетична моделі), інструментальні вимірювання. Встановлено закономірності формування локальних зон інгредієнтного та акустичного забруднення при масовому використанні індивідуальних електрогенераторів Запропонований підхід дозволяє оперативно ідентифікувати періоди підвищеного ризику та оцінювати просторову неоднорідність екологічної небезпеки. Отримані результати можуть бути використані органами місцевого самоврядування для вдосконалення систем моніторингу атмосферного повітря, розроблення заходів управління техногенним навантаженням та впровадження механізмів раннього попередження населення про підвищення рівня екологічної небезпеки