На підприємства нафтогазового комплексу припадає значна кількість викидів парникових газів. Головним завданням екологічної політики підприємств нафтогазової галузі є забезпечення ефективного функціонування, що включає в себе і зменшення екологічних ризиків у процесі виробничої діяльності. Вирішення проблем, що пов’язані з охороною навколишнього середовища та покращення якості його соціальної складової, завжди є актуальним. Актуальність полягає у зменшенні техногенного навантаження на довкілля підприємствами нафтогазового комплексу. Метою роботи є аналіз викидів парникових газів у атмосферне повітря стаціонарними джерелами. У процесі досліджень вирішувалися такі задачі: моделювання процесу розсіювання парникового газу в атмосферне повітря при викиді зі стаціонарного джерела; аналіз зміни концентрації парникового газу в повітрі та можливість впливу на здоров’я обслуговуючого персоналу. Об’єктом дослідження є підприємство нафтогазового комплексу, предметом дослідження – оцінки викидів парникових газів у атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Обґрунтовано вибір діоксиду вуглецю для проведення досліджень. Розраховано концентрації викидів діоксиду вуглецю стаціонарними джерелами з використанням емпірично-статистичної моделі Гауса. Удосконалено залежність для визначення віртуальної висоти стаціонарних джерел. Змодельовано процес розсіювання діоксиду вуглецю при викиді з стаціонарних джерел, що дасть змогу визначити зміну концентрації газу в атмосферному повітрі на території об’єкта та можливість впливу на персонал. Підтверджено, що зміна концентрації викиду діоксиду вуглецю, залежить від висоти джерела. Із зменшенням висоти стаціонарного джерела концентрація газу в атмосферному повітрі збільшується; на відстані 500 м від джерел концентрація газу в повітрі відповідає нормальному фоновому значенню. За нормальних фонових значень діоксиду вуглецю викиди підприємства не несуть загрози здоров'ю персоналу