Роботу присвячено оцінці придатності джерел Харківської області для альтернативного і резервного питного водопостачання, яка ґрунтується на визначенні кількісних характеристик джерельних вод, особливостей облаштування джерел та їхнього розташування. Визначено, що найбільш сприятливі для джерельного стоку гідрогеологічні умови спостерігаються на ділянках широкого розвитку порово-пластового водоносного горизонту межигірської свити та тріщинуватих відкладів обухівської свити еоцену з відносно глибокою розчленованістю рельєфу у долинах річок і балках. На платформі ArcGIS Online авторами створена відкрита база геоданих, яка містить інформацію стосовно 513 джерел Харківської області і доступна за посиланням: https://arcg.is/0SKLvO. Визначено, що 45% досліджених джерел локалізовані у межах населених пунктів або на відстані ближче 1 км, тобто у зоні пішої доступності для використання. Найбільша щільність джерел і забезпеченість джерельним стоком зафіксовані у північній частині області. Кількісний аналіз наявних ресурсів джерельних вод показав, що лише за рахунок денного стоку, який становить не менше 400 л/с, вивчені джерела здатні забезпечити питною водою населення всієї Харківської області. Значна частина природних джерел області ще не вивчена та/або не облаштована каптажами. За умови довивчення й облаштування ємностей для накопичення води в нічний час джерела потенційно здатні забезпечити не тільки питні, але й побутові і гігієнічні потреби у воді населення всієї області. Проведений аналіз дозволяє обґрунтовано стверджувати про можливість використання водних джерел для децентралізованого питного водопостачання під час надзвичайних ситуацій за умови облаштування каптажів і підходів до них, а також реалізації заходів щодо збереження якості підземних вод в областях формування джерельного стоку