Метою даного дослідження є оцінка потенціалу застосування платформи Google Earth Engine (GEE) для обробки даних дистанційного зондування Землі при вирішенні різноманітних завдань моніторингу довкілля та для інших галузей прикладної геоінформатики. GEE є відкритою хмарною платформою, що дозволяє здійснювати аналіз і візуалізацію геопросторових наборів даних великого обсягу для наукових, освітніх, громадських, державних і комерційних організацій. GEE надає інструментальні програмні засоби з відкритим кодом для геопросторового аналізу, а також доступ до публічного каталогу растрових і векторних даних, який включає супутникові зображення, дані метеорологічних, геофізичних спостережень, тощо. У даній роботі виконано аналіз структури і функцій платформи, а також можливостей отримання відкритих даних дистанційного зондування, наданих каталогом GEE, для вирішення задач регіонального екологічного моніторингу. Здійснено систематичний огляд актуальних наукових публікацій, який підтвердив широкий спектр застосування даної платформи науковцями різних країн для аналізу навколишнього середовища як у регіональному, так і у глобальному масштабі. Одним із найбільш поширених типів завдань, які реалізовуються засобами GEE, є розрахунок нормалізованих диференційних індексів, які використовуються для картографування рослинності, врожаю, земельного покриву, біорізноманіття та моніторингу пожеж, засух та інших негативних природних і техногенних процесів. Для досліджуваної території Карпатського регіону виконано оцінку часового періоду наявних даних спостережень, покриття супутниковими знімками, їх роздільної здатності, дешифрувальних характеристик. За даними багатоканальних космознімків за допомогою редактора коду GEE і мови програмування JavaScript здійснено розрахунок нормалізованих диференційних індексів DVI, M DWI, DBI і виконано візуалізацію отриманих результатів