Запропоновано механізм моніторингу формування екологічної небезпеки в умовах дії антропогенних чинників. Проведено аналіз наукових праць, присвячених дослідженню способів та методів зниження рівня природно-техногенного навантаження на довкілля та окремі його компоненти. Установлено діапазони функціонування екологічної небезпеки в соціально-економічній зоні: фонова небезпека, небезпека незначного рівня, прийнятна небезпека, неприйнятна небезпека, катастрофічна небезпека. Розглянуто види стійкості стану соціально-економічної зони за умов рівноваги, гомеостазу та стаціонарного режиму. Побудовано модель деформації стану екологічної безпеки під впливом фізичних та інших антропогенних чинників, яка ґрунтується на розв’язанні трьох окремих завдань: аналізу функціонування екологічної небезпеки за наявності сукупності її складових різного генезису; поліпшення стану екологічної безпеки в умовах комплексного впливу її джерел; формування елементів забезпечення екологічної безпеки в природно-антропогенних водоймах. Вона включає систему з чотирьох аналітичних залежностей (опис можливості переходу соціально-економічної зони з одного в інший стаціонарний стан відповідно до характеристики та рівня впливу антропогенних чинників; характеристику стану забруднення водної складової екосистеми залежно від потужності джерела забруднення та особливостей біфуркації; опис зміни у часі екологічного ризику впливу фізичних чинників; визначення комбінованої умови варіаційного розв’язання окремих завдань щодо якості системи управління екологічними проектами) та граничні умов її існування. Результати дослідження свідчать, що використання моделі деформації стану екологічної безпеки під впливом фізичних та інших антропогенних чинників дає можливість розробити та реалізувати виважені рішення з управління безпекою у рамках екологічних проектів