Стаття

Зв’язок між зміною клімату, продовольчою безпекою та насильницькими конфліктами: досвід Нігерії

Колеайо Омояджово, Колаволе Омояджово, Толулопе Бакаре, Амос Огуньєбі, Сандра Уко
Анотація

Зміна клімату була визнана найбільш підступною загрозою глобальному сталому розвитку, що має негативний вплив на екосистеми у вигляді підвищення температури, теплових хвиль, випадкових змін у структурі опадів, підвищення рівня моря тощо. Ми вважаємо, що наслідки впливу зміни клімату на продукти харчування, біорізноманіття, здоров’я та загальну економіку викликають велике занепокоєння в Нігерії та в Африці в цілому. Через це в цьому дослідженні продемонстровано складний зв’язок між зміною клімату, продовольчою безпекою та насильницькими конфліктами в Нігерії. Проаналізовано першопричини зіткнень між фермерами та пастухами фулані з метою забезпечення стійкої стратегії управління конфліктами під час кризових періодів. Для досягнення конкретних цілей дослідження було проаналізовано методи досліджень та обґрунтовано застосування у дослідженні змішаного методу (поєднання синтезу наукових робіт, діаграм причинно-наслідкового зв’язку, інтерв’ю/обговорення фокусних груп та даних індексу соціального прогресу). Діаграма причинно-наслідкової петлі продемонструвала взаємозв’язок зміни клімату, продовольчої безпеки та насильницьких конфліктів. Цікаво, що більшість респондентів (70%) назвали «дефіцит ресурсів через посилення опустелювання» найпопулярнішою причиною зіткнень фермерів і пастухів, тоді як менше однієї чверті (21%) підкреслили, що урбанізація та соціальні вади провокують конфлікт. Беручи до уваги отримані результати, ми прийшли до висновку, що існує критична потреба у підвищенні спроможності місцевих громад взяти на себе ключові керівні ролі в управлінні ресурсами. Відновлення та відповідні управлінські заходи в постраждалих та вразливих регіонах мають розпочатися без подальших затримок. Уряд повинен зміцнити потенціал поліції, щоб приборкати бандитизм

Завантажити статтю

Отримано 04.02.2022

Доопрацьовано 25.04.2022

Прийнято 01.06.2022

https://doi.org/10.31471/2415-3184-2022-1(25)-22-30
Сторінки 22-30

ЦИТУВАТИ

Omoyajowo, K., Omoyajowo, K.A., Bakare, T.I., Ogunyebi, A., & Ukoh, S. (2022). Reflections on the nexus between climate change, food security and violent conflicts: A tour through the Nigeria experience. Ecological Safety and Balanced Use of Resources, 13(1), 22-30. https://doi.org/10.31471/2415-3184-2022-1(25)-22-30

Використані джерела

[1] Yigitcanlar, T., & Teriman, S. (2015). Rethinking sustainable urban development: Towards an integrated planning and development process. International Journal of Environmental Science and Technology, 12, 341-352. doi: 10.1007/s13762-013-0491-x.

[2] Climate change 2014: Impacts, adaptation, and vulnerability. (2014). Retrieved from https://www.ipcc.ch/report/ar5/wg2/.

[3] Ekanade O, Ayanlade A and Orimoogunje O. (2011). Climate change impacts on coastal urban settlements in Nigeria. Interdisciplinary Environmental Review, 10(3/4), 57-72. doi: 10.1504/IER.2009.053970.

[4] Edame, G.E., Ekpenyong, A.B., Fonta, W.M., & Duru, E.J.C. (2011). Climate change, food security and agricultural productivity in Africa: Issues and policy directions. International Journal of Humanities and Social Science, 1(21), 205-223.

[5] Sayne, A. (2011). Climate change adaptation and conflict in Nigeria. Retrieved from https://www.usip.org/sites/default/files/Climate_Change_Nigeria.pdf.

[6] Adeaga, O. (2008). Flood hazard mapping and risk management in part of Lagos. Lagos: University of Lagos.

[7] Adeyinka, S.A. (2012). A review of physical planning law in Nigeria. Akure: Federal University of Technology Akure.

[8] Olaniran, O. (2003). Regulating flood plain development in Lagos State. Abuja: Government Press.

[9] Agbola, T., & Ojeleye, D. (2007). Climate change and food production in Ibadan, Nigeria. African Crop Science Conference Proceedings, 8, 1423-1433.

[10] Imhonopi, D., & Urim, U.M. (2011). Impact of global climate change on Nigeria’s evolving democracy. Journal of Humanities, Social Sciences and Creative Arts, 6(1), 110-123.

[11] Sterman, J. (2018). Fine-tuning your causal loop diagrams – part II. Retrieved from https://thesystemsthinker.com/fine-tuning-your-causal-loop-diagrams-part-ii/.

[12] Adesina, F.A., Aina, I.O., Odebiyi, I.A., & Adejuwon, J.O. (2004). Existent coping strategies in adverse environmental conditions as an analogue for adapting to climate change in rural southwestern Nigeria. Retrieved from https://slideplayer.com/slide/6979462/.

[13] Gould, K.A., & Lewis, T.L. (2009). An introduction to environmental sociology. In Twenty lessons in environmental sociology (pp. 1-8). New York: Oxford University Press.

[14] Ibrahim, Y.E. (2014). Climate change and food security in Nigeria. In International conference on possible impacts of climate change on Africa, Institute of African Research and Studies (pp. 1-16). Cairo: Cairo University.

[15] Lal, R. (2021). Climate change and agriculture. In Climate change (pp. 661-686). doi: 10.1016/B978-0-12-821575-3.00031-1.

[16] Kang, Y., Khan, S., & Ma, X. (2009). Climate change impacts on crop yield, crop water productivity and food security – a review. Progress in Natural Science, 19(12), 1665-1674. doi: 10.1016/j.pnsc.2009.08.001.

[17] Ivanic, M., & Martin, W. (2008). Implications of higher global food prices for poverty in low-income countries. Agricultural Economics, 39, 405-416. doi: 10.1111/j.1574-0862.2008.00347.x.

[18] Nowak, D.J. (2015). The effects of urban trees on air quality. Retrieved from https://groundworkdenver.net/devs/Trees_airquality.pdf.

[19] Fatile, J.O., & Adejobi, O.S. (2012). Climate change, environment and conflicts in Nigeria. British Journal of Arts and Social Sciences, 6(1), 11-20.

[20] Marker, S. (2003). Unmet human needs. Retrieved from https://www.beyondintractability.org/essay/human_needs.

[21] Eckstein, G. (2010). Water scarcity, conflict, and security in a climate change world: Challenges and opportunities for international law and policy. Wisconsin International Law Journal, 27(3), article number 409461.

[22] Homer-Dixon, T.F., & Blitt, J. (1998). Ecoviolence: Links among environment, population and security. Lanham: Rowman & Littlefield.

[23] Field, C.B., Barros, V., Stocker, T.F., Qin, D., Dokken, D.J., Ebi, K.L., Mastrandrea, M.D., Mach, K.J., Plattner, G.-K., Allen, S.K., Tignor, M., & Midgley, P.M. (Eds.). (2012). Managing the risks of extreme events and disasters to advance climate change adaptation. Cambridge: Cambridge University Press.

[24] Hsiang, S.M., Burke, M., & Miguel, E. (2013). Quantifying the influence of climate on human conflict. Science, 341, article number 1235367. doi: 10.1126/science.1235367.

[25] National security and the threat of climate change. (2007). Retrieved from https://www.cna.org/archive/CNA_Files/pdf/national%20security%20and%20the%20threat%20of%20climate%20change.pdf. 

[26] The social progress imperative. (n.d.). Retrieved from https://www.socialprogress.org/social-progress-index.

[27] Folami, O.M., & Folami, A.O. (2013). Climate change and inter-ethnic conflict in Nigeria. Peace Review, 25(1), 104-10. doi: 10.1080/10402659.2013.759783.

[28] Smith, D., & Vivekananda, J. (2009). Climate change, conflict and fragility. London: International Alert.

[29] Saha, S. (2012). Security implications of climate refugees in urban slums: A case study from Dhaka, Bangladesh. In Climate change, human security and violent conflict (pp. 595-611). Berlin: Springer. doi: 10.1007/978-3-642-28626-1_29.

[30] Nigeria: Grazing conflict deadlier than Boko Haram. (2018). Retrieved from https://www.aljazeera.com/news/2018/7/26/nigeria-grazing-conflict-deadlier-than-boko-haram.

[31] Ajibefun, M.B. (2017). Social and economic effects of the menace of fulani herdsmen crisis in Nigeria. Journal of Educational and Social Research, 8(2), 133-139.