Для світової ядерної енергетики нинішній глобальний енергетичний перехід став найважчим випробувальним етапом за всю її історію. Його причиною стали сучасні демографічні процеси. Починаючи з 2011 р., в світовій ядерній енергетиці продовжуються проектні терміни експлуатації старих ядерних енергетичних блоків (ЯЕРБ), модернізуються старі та будуються нові ЯЕРБ. Але проблеми технологічної, експлуатаційної та ядерно-екологічної безпеки сучасного розвитку світової ядерної енергетики залишаються багато в чому не вивченими. Тому в роботі виконано аналіз стану та перспектив забезпечення ядерно-екологічної безпеки світового ядерного енергетичного комплексу (ЯЕК), виходячи з особливостей його еволюції в нинішню епоху четвертого глобального енергетичного переходу. Найбільшу загрозу для майбутнього існування світового ЯЕК несуть людський фактор та запроектні ядерні аварії і катастрофи, які завжди були наслідком непередбачених проектами вкрай малоймовірних комбінацій вихідних аварійних подій. Для ліквідації наслідків цих аварій персонал не мав відповідної підготовки та обладнання. В наступні 20-30 років вклад ядерної енергетики в загальну світову електрогенерацію, більше як 10%, зможуть зберегти тільки Північна Америка, Європа, країни колишнього СРСР та розвинені країни Азії, але при можливому зменшенні цього показника до 6-4%. Світова ядерна енергетика продовжує існувати і розвиватися при наявності чималого списку невирішених проблем її ядерно-екологічної безпеки разом з відсутністю технологічно гарантованих надійних і безпечних ядерних енергетичних технологій серед усього пулу існуючих та розроблюваних нових проектів, що залишаються невирішеними і на сьогодні, та в перспективі на десятиліття. МАГАТЕ та провідні експерти світу, виходячи з нинішньої ситуації, що склалася в світовій ядерній енергетиці, акцентують на необхідності створення її абсолютної ядерно-екологічної безпеки
Отримано 14.06.2022
Доопрацьовано 19.10.2022
Прийнято 28.11.2022
[1] Prister, B., Kluchnikov, A., Shestopalov, V., & Kuhar, V. (2013). The safety problems of nuclear power. The lessons of Chernobyl. Chоrnobyl: Institute for Safety of Nuclear Power Plant.
[2] Borysenko, V. (2012). About some regularities of consequences of accidents at NPP. Problems of Nuclear Power Plants’ Safety and of Chornobyl, 18, 6-15.
[3] Hordon, B. (2006). The ideology of security. Moscow: Scientific and Technical Centre for Nuclear and Radiation Security.
[4] Vashchenko, V., Korduba, I., & Zhukova, O. (2021). Technological and operating features of the AR-1000 reactors generation III+ and small modular reactors MR-160. Environmental Safety and Natural Resources, 40(4), 149-156. doi: 10.32347/2411-4049.2021.4.149-156.
[5] Zapisochnyi, A., Chumak, A., Bazyka, D., Bebeshko, V., & Korotkova, N. (2011). Scientific analysis of information flows about low doses of ionising radiation: reasons for underestimation of the impact on the body, safety of the future. Problems of Radiation Medicine and Radiobiology, 16, 1-17.
[6] Vashchenko, V., Skalozubov, V., Voloshkina, O., Korduba, I., Dudarev, I., Hayo, H., Zhukova, O., & Hryb, V. (2021). Stipulating the radioecological impact of consequences of accidents at nuclear power facilities. Ukrainian Journal of Ecology, 11(10), 24-27. doi: 10.15421/2021_314.
[7] Expert Group. (n.d.). Never again: The most important goal of nuclear safety.
[8] Klyuchnykov, O., Skalozubov, V., Gablaya, T., Vaschenko, V., Kozlov, І., Gerasimenko, T., Hudyma, A., & Skalozubov, K. (2014). Comments on the draft basic requirements safety of nuclear plants based on lessons accident at the plant Fukushima-Daiichi. Problems of Nuclear Power Plants’ Safety and of Chornobyl, 22, 51-55.
[9] Vashchenko, V., Skalozubov, V., Komarov, Yu., Korduba, I., & Hryb, V. (2022). Modelling of environmentally dangerous accident with long-term de-energization at WWER nuclear power reactors. In Overcoming ecological risks and threats to the environment in emergency situations – 2022 (pp. 218-230). Poltava: Yuri Kondratyuk Poltava Polytechnic. doi: 10.23939/monograph2022.
[10] Skalozubov, V., Vaschenko, V., Kozlov, I., Gablaia, T., & Gerasimenko, T. (2014). Hydrodynamic models of the possibility of flooding Zaporizhya NPP site beyond the extreme earthquakes and hurricanes. Problems of Nuclear Power Plants’ Safety and of Chornobyl, 22, 56-62.
[11] Bondar, O., Vashchenko, V., Azarov, S., Sydorenko, V., Loza, E., Korduba, I., Tarasov, V., Ulytskyi, O., Yermakov, E., Patlashenko, J., & Luneva, O. (2019). Chornobyl fourth decade. Kyiv: State Ecological Academy of Postgraduate Education.
[12] Long-term scenarios and strategies for the expansion of renewable energies in Germany, taking into account developments in Europe and globally. (2012). Retrieved from https://web.archive.org/web/20121027171200/http:/erneuerbare-energien.de/files/pdfs/allgemein/application/pdf/leitstudie2011_bf.pdf.