Водно-болотні угіддя належать до найважливіших екосистем на Землі. Вони покращують якість води, контролюють повені, регулюють глобальні рівні вуглецю, мають значну культурну та рекреаційну цінність і забезпечують середовище існування для рослин і тварин, унікально пристосованих до життя у вологих умовах. Водна Рамова Директива ЄС визначає водно-болотні угіддя як різноманітні, гідрологічно складні екосистеми, які мають тенденцію розвиватися в межах гідрологічного градієнта, що переходить від наземних до переважно водних середовищ. У 2019 році два водно-болотних угіддя Карпатського національного природного парку (КНПП), Україна, були визначені Секретаріатом Рамсарської конвенції як водно-болотні угіддя міжнародного значення. Водно-болотне угіддя «Верхів'я ріки Прут» знаходиться в центрі уваги цього дослідження. Воно належить до басейну річки Прут, яка є дуже важливою притокою річки Дунай. Ділянка діє як регулятор паводку та резервуар прісної води, що забезпечує питною водою людей у басейні річки Прут. Водно-болотні угіддя є осередками біорізноманіття з цінними видами, багато з них занесені до національних та всесвітніх Червоних списків як такі, що перебувають під загрозою зникнення, а велика кількість є ендеміками Східно-Карпатського біогеографічного регіону. Завдяки сприятливому клімату та наявності майже незайманих ландшафтів водно-болотні угіддя дуже популярні серед відвідувачів. Ключовим завданням цього дослідження є застосування підходу швидкої оцінки екосистемних послуг водно-болотних угідь (RAWES) до території угіддя міжнародного значення «Верхів’я річки Прут», щоб забезпечити якісну та напівкількісну оцінку повного спектру екосистемних послуг досліджуваної території. Метою підходу RAWES є сприяння оцінці множинних переваг, які надають водно-болотні угіддя. Цей підхіді можна вважати справді швидким та залучати для цього обмежені ресурси. Основні екосистемні послуги водно-болотного угіддя «Верхів’я річки Прут» були оцінені за чотирма категоріями: забезпечувальні, регулюючі, культурні та підтримуючі. Важливість послуги було оцінено за допомогою наступного відносного масштабу, в якому реалізується користь: локальний, регіональний та глобальний. Також було розраховано індекс екосистемних послуг (ESI) в межах кожної їх категорії