Анотація
Поява нових та ущільнення існуючих міських просторів у Львові призводить до антропогенної трансформації гідрографічної мережі. Метою дослідження був аналіз ступеня перетворення водних об’єктів у північній частині міста на основі картографічних джерел. Дослідження охоплювало північну частину Львова, смт. Дубляни, села: Малехів, Великі Грибовичі, Збиранка і Муроване. Вивчення водних об’єктів проведено за допомогою топографічних карт масштабного ряду від 1:25 000 до 1:100 000, що дали змогу охопити часовий період у понад 240 років. Відзначено чіткі тенденції до зменшення довжини відкритих русел, кількості приток і водності Голосківського, Збоївського і Малехівського потоків, що зумовлено природними та антропогенними чинниками. Довжина природного русла Голосківського потоку зменшилася з 4,7 до 0,9 км, Збоївського потоку – з 5,2 до 3,2 км, а Малехівського потоку – з 7,9 до 5,3 км. Найбільше ставів (15 одиниць; 10,3 га) на потоках зафіксовано в другій половині ХVIIІ ст. У подальшому спостерігалося зменшення як кількості, так і площ ставів. Найнижчі показники припадають на міжвоєнний польський період, коли обліковано лише 4 стави загальною площею 2,5 га. У радянський період кількість і площа ставів дещо зросла (9 одиниць; 4,6 га) та досягла рівня, що існував у другій половині ХІХ ст. На ставах у селах Голоско Велике, Замарстинів, Збоїща і Малехів діяло 14 водяних млинів. Відтоді чисельність млинів зменшувалася: на початку ХІХ ст. – 9; у другій половині ХІХ ст. – 7; у міжвоєнний період – 5. Після Другої світової війни функціонування водяних млинів припинено. Проведений аналіз ступені трансформації гідрографічної мережі спрямований на корекцію плану розвитку північної частини міста та впровадження системи екологічного менеджменту