Продовольча незабезпеченість стала дедалі гострішою глобальною проблемою, особливо в країнах, що розвиваються та потерпають від конфліктів, де збройне насильство, кліматичні потрясіння, інституційна нестабільність і порушення ринкових механізмів підривають стійкість продовольчих систем і загрожують сталому розвитку. Метою цієї статті було дослідити, як цифрові технології можуть сприяти зміцненню управління продовольчою безпекою в регіонах, уражених конфліктами, з особливим акцентом на країнах Африки на південь від Сахари, а також розроблення інтегрованої системи підтримки моніторингу та процесів прийняття рішень. У дослідженні застосовано якісний підхід, що базувався на інтегративному огляді літератури, порівняльному аналізі кейсів і розробленні концептуальної моделі. Результати дослідження засвідчили, що цифрові технології можуть суттєво підвищити ефективність моніторингу та управління продовольчою безпекою завдяки покращенню доступності інформації, прозорості ланцюгів постачання, оцінювання ризиків і можливостей систем раннього попередження. Мобільні консультаційні сервіси сприяють комунікації з уразливими групами населення та підтримують прийняття рішень у сільському господарстві. Технології дистанційного зондування Землі та геоінформаційні системи забезпечують безперервне спостереження за станом довкілля й аграрного сектору, тоді як рішення на основі блокчейну можуть підвищити прозорість і підзвітність у продовольчих ланцюгах постачання. Крім того, предиктивна аналітика та штучний інтелект відкривають нові можливості для прогнозування ризиків продовольчої безпеки та підтримки гуманітарних заходів, що ґрунтуються на доказових даних. На основі отриманих результатів запропоновано інтегровану цифрову систему моніторингу продовольчої безпеки, яка поєднує моніторинг на рівні домогосподарств, екологічне спостереження, забезпечення прозорості ланцюгів постачання та функції прогнозно-аналітичної підтримки прийняття рішень у межах єдиної соціотехнічної системи. Також представлено ілюстративний сценарій пілотного впровадження для демонстрації практичної придатності запропонованої моделі. Отримані результати можуть бути корисними для політиків, гуманітарних організацій, агенцій розвитку та фахівців у сфері продовольчої безпеки під час розроблення більш ефективних, орієнтованих на дані та стійкість систем моніторингу в умовах конфліктів