logo
  • Головна
  • Статті та випуски
    • Поточний випуск
    • Архів
  • Про журнал
    • Цілі та проблематика
    • Редакційна колегія
    • Індексація журналу
  • Для авторів
    • Подання статті
    • Умови публікації
    • Загальні вимоги до оформлення рукописів
    • Процес рецензування
    • Договір про передачу прав від автора до видавця
    • Збори та фінансування
  • Етика та політики
    • Публікаційна етика
    • Конфлікт інтересів
    • Політика відкритого доступу
    • Політика архівування матеріалів
    • Політика скарг
    • Положення про конфіденційність
    • Положення про відкликання публікацій
    • Політика антиплагіату
    • Політика використання генеративного ШІ
  • Контакти
  • uk
    • English

Екологічна безпека та збалансоване ресурсокористування

  • Подати статтю
  • Головна
  • Статті та випуски
    • Поточний випуск
    • Архів
  • Про журнал
    • Цілі та проблематика
    • Редакційна колегія
    • Індексація журналу
    • Джерела фінансування
  • Для авторів
    • Подання статті
    • Умови публікації
    • Загальні вимоги до оформлення рукописів
    • Процес рецензування
    • Редакційні збори
    • Договір про передачу прав від автора до видавця
  • Етика та політики
    • Публікаційна етика
    • Конфлікт інтересів
    • Політика відкритого доступу
    • Політика архівування матеріалів
    • Політика скарг
    • Положення про конфіденційність
    • Положення про відкликання публікацій
    • Політика антиплагіату
    • Політика використання генеративного ШІ
  • Пошук
  • Контакти

Стаття

Філософсько-методологічні засади подолання глобальної екологічної кризи, або основи есхатологічної методології

Олег Мандрик, Мар’яна Стах, Володимир Сабадуха
Анотація

У статті сформульовано філософсько-методологічні засади розв’язання глобальної екологічної кризи. Доведено необхідність об’єднання зусиль екологів і філософів для її подолання. Виявлено, що філософською причиною глобальної кризи є матеріалістична світоглядна орієнтація та духовна недосконалість людини, що породжує деструктивні явища в життєдіяльності людини, суспільства та у відносинах людини й природи. Зважаючи на деструктивний характер людської діяльності, запропоновано більш точну назву для глобальної екологічної кризи – «антропологоглобальна катастрофа». Подолання катастрофічних тенденцій потребує удосконалення моральних якостей людини та зміни детермінації її життєдіяльності. Сформульовано основні положення есхатологічної методології, яка складається із трьох складових: духовного вдосконалення людини, розбудови особистісного суспільства, гармонізації відносин людини й природи. Метафізичну теорію особистості запропоновано покласти в основу життєдіяльності людини, суспільства й відносин людини з природою. Це дозволило пояснити причини антрополого-глобальної катастрофи як на рівні людського, суспільного буття, так і відносин людини з природою. Майбутнє людської спільноти можливе лише за умов принципового зменшення людської деструктивності. Доведено, що для подолання катастрофічних тенденцій важливу роль відіграє телеологічна детермінація. Людство в умовах глобалізації має усвідомити себе трансцендентальним суб’єктом діяльності, накласти табу на зростання матеріального виробництва й розглядати його різновидом духовного та запровадити детермінацію майбутнім

Завантажити статтю

Отримано 17.01.2023

Доопрацьовано 12.04.2023

Прийнято 07.06.2023

https://doi.org/10.31471/2415-3184-2023-1(27)-132-142
Взято з Том 14, № 1, 2023
Сторінки 132-142

ЦИТУВАТИ

Mandryk, O., Stakh, M., & Sabadukha, V. (2023). Philosophical and methodological bases of overcoming the global environmental crisis or the foundations of eschatological methodology. Ecological Safety and Balanced Use of Resources, 14(1), 132-142. https://doi.org/10.31471/2415-3184-2023-1(27)-132-142

Використані джерела

[1] Adamenko, O. (2014). Constructive ecology. Saarbrecken: LARLAMBERT Academic Publishing.

[2] Devall, B., & Sessions, G. (1985). Deep ecology. Ann Arbor: University of Michigan.

[3] Holubets, M. (2000). Ecosystemology. Lviv: Polly.

[4] Apel, K.-O. (1999). Ecological crisis as a challenge to discursive ethics. Retrieved from https://shron1.chtyvo.org.ua/Apel_Karl-Otto/Ekolohichna_kryza_yak_vyklyk_dyskursyvnii_etytsi.pdf?.

[5] Yermolenko, A. (2010). Social ethics and ecology. Human dignity is respect for nature. Kyiv: Libra.

[6] Meyer-Abich, K.M. (2004). Revolution for nature: From the environment to the connatural world. Winwick: White Horse Press.

[7] Depenchuk, N., Krysachenko, V. (1987). Ecology and theory of evolution (methodological aspect). Kyiv: Naukova Dumka.

[8] Horban, R. (2014). The eschatological perspective of history in the interpretation of Mykola Berdiaev. Ivano-Frankivsk: Nova Zoria.

[9] Vernadsky, V. (1977). Reflections of a naturalist. Scientific thought as a planetary phenomenon. Moscow: Nauka.

[10] Mandryk, O., Maliovanyi, M., & Orfanova, M. (2019). Environmental education for sustainable development. Ecological Safety and Balanced Use of Resources, 10(1), 130-139. doi: 10.31471/2415-3184-2019-1(19)-130-139.

[11] Fromm, E. (1976). To have or to be? New York: Harper & Row.

[12] Zolotoustyi, Yo. (2007). Collection of teachings (Vol. 1). Lviv: Missioner.

[13] Kant, I. (1785). Groundwork of the metaphysics of morals. Retrieved from https://www.earlymoderntexts.com/assets/pdfs/kant1785.pdf.

[14] Sabadukha, V. (2019). Metaphysics of social and personal existence. Ivano-Frankivsk: Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas.

[15] Hrechanyi, O., & Sabadukha, V. (2015). The philosophy of abilities in the context of the priority of the spiritual over the material. Luhansk: Volodymyr Dahl East Ukrainian National University Publishing House.

[16] Sabadukha, V. (2011). Sins of the average person, or a philosophical analysis of the causes of human destructiveness. Practical Philosophy, 1(39), 31-41.

[17] Hrabovskyi, S. (2010). Climate catastrophe: Mythology or inevitability? Modernity, 4, 114-128.

[18] Goesle, V. (2003). Practical philosophy in the modern world. Kyiv: Libra.

[19] Zarubytskyi, K. (2000). The fate of civilization in the light of the philosophy of Martin Heidegger. Philosophical Thought, 2, 95-109.

[20] Maleev, K. (n.d.). The otherworldly, which really exists. Unmythical afterlife. Kyiv: Stylus.

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу 76019, вул. Карпатська, 15, м. Івано-Франківськ, Україна

  • mail@esbur.com.ua publisher@nung.edu.ua